- Поїхали в Дюссельдорф на вихідні: вдень пошопимося, ввечері відірвемося, - серед німців Північна Рейн-Вестфалія славиться виключно магазинами і барами. Чому б і нам не відправитися на уікенд до Дюссельдорфу? Може, знайдемо щось цікаве?
Дістатися в центр з аеропорту, який знаходиться в межах міста, простіше простого: електричка S-bahn, 2,90 євро, 15 хвилин – і ви на центральному вокзалі. Квитки продаються в автоматах за готівку або по картці. На виході з вокзалу вас зустріне фотограф на високій тумбі. Якщо не знаєте цієї «фішки», можна прийняти його за справжнього. Але це така скульптура: звичайні «городяни» зустрічаються в самих несподіваних місцях Дюссельдорфа.
Отже, шопінг. Магазини масових марок розташовані на Shadowstrasse. Місцеві Єлисейські поля – це Königs Allee, тут виблискують вітринами бутіки всіх світових брендів. В кінці вулиці торговий центр Ko-Bögen з магазинами елітних марок. До нього варто сходити не тільки шопоголікам: будинок будував відомий архітектор Даніель Лібескінд, і він – прекрасний доказ того, що сучасна архітектура може бути не химерною, а цілком приємною і вписаною в місцевий ландшафт.
До речі, якщо вже заговорили про мистецтво будування: обов'язково потрібно прогулятися по місцевій гавані. Колись один з найбільших на Рейні порт Дюссельдорфа в наш час втратив свою значимість. Влада віддала його територію «на розтерзання» сучасним архітекторам і дизайнерам, і ті переробили портові склади, та побудували заново офісні будівлі різних форм і задумів. Найбільше приваблює будинок з різнокольоровими чоловічками, що «лізуть» на нього– він чудово виходить на фотографіях. Серед цього бенкету ідей, на прокладених пару століть тому назад рейках, стоять вантажопідіймальні крани, немов тільки що закінчили свій робочий день.
По дорозі до гавані можна заглянути в Музей сучасного мистецтва або в галерею «Мистецтво в тунелі». А також піднятися на місцеву телевізійну вежу: на висоті 168 метрів там розташований бар, на 172,5 – ресторан. Замовляти страви необов'язково, можна просто подивитися на місто через панорамні вікна, якщо не шкода дев'яти євро заради 15 хвилин огляду. Але вигляд, треба сказати, неймовірний.
Що ж, поки ми ходили по магазинах і вивчали сучасну архітектуру, настав вечір. Пора підкріпитися і розслабитися. Ідіть на набережну або в старе місто, там повно закладів не тільки німецької кухні, але і різних країн світу. Ну, і куди ж без пива, адже ми в Німеччині. Місцевий Alt – не зовсім темне, швидше за все схоже на ель, і подають його в 200-грамових стаканчиках, а це вічний привід для жартів про баварця, який приїхав на північ країни, замовив пиво і прийняв такий обсяг за знущання. Причому бігати за черговим келихом до стійки не потрібно. Офіціанти постійно снують з повними підносами склянок і малюють на картонній підставці палички за кількістю випитого вами. За ними потім вам виставлять рахунок.
- Ну, коли ж буде про найдовшу барну стійку Європи?! – запитаєте ви. Дійсно, у будь-якому описі пам'яток Дюссельдорфа її завжди згадують однією з перших. Насправді, це просто вулиця - Bolkerstrasse (не сказати, щоб дуже довга), на ній по обидва боки суцільно розташовані бари і барчики. Вечорами, по п’ятницях, та суботах , тут така атмосфера, що здається, ти перенісся з Німеччини до Великобританії – хто бачив Friday night в британських пабах, мене зрозуміє. Гамірно, весело, п'яно – іноді занадто. Поліція постійно поруч, хоча, до криміналу зазвичай не доходить. І якщо ви любите спокійно посидіти на самоті, вам не сюди. До речі, на Hunsrückenstrasse, що перпендикулярна цій самій «барній стійці», багато ірландських пабів, що додає ще більшу схожість з Британією.
Що ще пропонує Дюссельдорф допитливому туристу? Тут є картинна галерея з невеликою, але приємною постійною експозицією та цікавими виставками. Музей кіно, музей кераміки, виставка старовинних машин (вона не в центрі, треба їхати на метро). Ті, хто любить будиночки немов «з печива» буде розчарований: від старого міста, крім кількох відновлених будинків, нічого не залишилося (війна відіграла визначну роль). Втім, на вихідні всього вищеописаного вам вистачить. А більше тут і робити особливо нічого. Правда, Дюссельдорф часто використовують як базовий або перевалочний пункт для поїздок в Кельн або Амстердам. Але це вже зовсім інша історія.
