Зараз Венеція – хоча і дуже незвичайне, але просто місто в Італії. У Середні ж століття венеціанські дожі замахувалися на світову могутність, тому практично у всіх сучасних країнах Середземномор'я можна знайти величні сліди їх присутності.
Фортецца
Все, що будували венеціанці, в основному пов'язане або з війною або торгівлею, або з боротьбою з піратами. Наймасштабніші будівництва – фортеці – повинні були обороняти гарнізони і місцевих жителів від небезпеки з моря і суші. Саме тому місто Ретімно на острові Крит прикрашає венеціанська фортеця Фортецца (Fortezza), побудована в 1573-1590 роках. Всередині споруди колись розташовувалися будинки військової знаті, єпископський палац, казарми, церкви, склади і навіть відкритий театр. Втім, знавці військової науки не дуже високо оцінюють фортифікаційні якості Фортецци. Що і доводить історія – тутешні укріплення вороги брали не раз. Наприклад, у XVII столітті в Фортеці влаштувалися турки, які перебудували один з християнських храмів в мечеть. Однак люди, все-таки відчували себе всередині стін комфортніше, ніж за ними: житлові будівлі зникли зі стін Фортецци тільки після Другої світової війни. До речі, гуляючи поблизу споруди, не забудьте скористатися можливістю зайти в розташований біля головних воріт міський музей археології.
Модон
Модон (італ. La fortezza di Modone, грец. Κάστρο της Μεθώνης) - назва цього середньовічного форту, розташованого в гавані грецького курортного містечка Метоні на півдні Пелопоннесу, звучить як дзвін. Тисячі відважних воїнів: візантійців, венеціанців, лицарів-хрестоносців – укріплювали стіни Модона і билися з ворогами всіх мастей.
Модон стоїть на довгій і вузькій косі, що простягнулася в море – це давало форту природний захист. З північної сторони був зроблений глибокий рів, через який до головних воріт вів довгий і високий кам'яний міст. Всього ж у фортеці було шість входів – три сухопутних, три морських. Всередині Модон складався з двох фортифікаційних споруд, що були відокремлені одна від одної стіною. У південній частині знаходилося укріплене міське поселення. А північна являла собою неприступну цитадель, яка була покликана зупиняти ворогів, які нападали з суші.
Спіналонга
Спіналонга (грец. Σπιναλόγκα; стара назва Калідон – Καλυδών) – це острів-фортеця, розташований навпроти сіл Плака і Елунда біля східного берега Криту. Взагалі-то спочатку це була частина однойменного півострова, пов'язаного з Критом, але венеціанці, вирішивши зробити форт більш захищеним, відокремили його водою, проривши глибокий канал. Фортеця-острів була практично непреступна і контролювала вхід в затоку Елунда. Венеціанці стежили, щоб туди не заходили піратські кораблі.
Коли в 1669 році турки захопили весь Крит, вони не змогли вигнати венеціанців тільки з Спіналонги – там вони протрималися до 1715 року. А коли в XIX столітті Греція проголосила незалежність, історія повторилася навпаки. На укріпленому острові засіли турки, яких вдалося прогнати, лише відправивши до них «десант» із сотень прокажених, які просто налякали ворожий гарнізон.
Венеціанські мости Кіпру
Гуляючи пологими схилами кіпрського Троодоса можна несподівано зустріти незвичайний слід цивілізації – середньовічні мости з готичними арками. Їх у XIV-XV століттях тут звели венеціанці, які проложили в горах торговий маршрут. Тепер вже важко уявити, як з цими похилими мостами переправлялися каравани верблюдів навантажених міддю.
Зараз на Кіпрі збереглося кілька венеціанських мостів. Міст Челефос – найзнаменитіший. Його довжина становить 30 метрів, висота – 8 метрів, ширина – 3,2 метра. Міст Рудья розташований у важкодоступній місцевості. Його довжина складає 28 метрів, висота – 6,6 метра, а ширина 3,7 метра. Міст Елья зовсім невеликий – 5,5 метра у висоту, 15,5 метра в довжину, 2,4 метра в ширину. Ще унікальний міст розташований біля села Акапну в районі Лімасола.
